Яків, раб Бога і Господа Ісуса Христа, з вітанням до дванадцятьох племен, що в розсіянні.
За велику радість вважайте, браття мої, якщо впадаєте в різні спокуси, знаючи, що випробування вашої віри дає терпіння; терпіння ж повинне мати досконалу дію, щоби ви були досконалими й цілісними, не маючи жодного недоліку. Якщо ж комусь із вас бракує мудрості, нехай просить у Бога, Який дає всім просто й без докорів, — і дано буде йому. Нехай же просить із вірою, нітрохи не сумніваючись, бо той, хто сумнівається, подібний до хвилі морської, яку здіймає й роздуває вітер. Нехай не думає така людина, що отримає щось від Господа. Муж двоєдушний не стійкий на всіх шляхах своїх.
Нехай же хвалиться брат принижений висотою своєю, а багатий — приниженням своїм, бо він промине, як цвіт трави. Бо зійшло сонце і спекою висушило траву, і цвіт її опав, і краса вигляду її загинула; так і багатий на шляхах своїх зів’яне.
Блаженний муж, який терпить спокусу, бо, будучи випробуваним, він одержить вінець життя, який обіцяв Господь тим, хто любить Його. Нехай ніхто не каже у спокусі: «Бог мене спокушає»; адже Бог не спокушається злом і Сам не спокушає нікого, але кожен спокушається, зваблюваний і принаджуваний власним бажанням; потім бажання, зачавши, породжує гріх, а скоєний гріх породжує смерть.
Не обманюйтесь, браття мої улюблені. Всякий добрий дарунок і всякий дар досконалий сходить згори, від Отця світил, у Якого немає зміни, ані тіні переміни. З волі Своєї Він породив нас словом істини, щоби нам бути певним початком Його творіння.
КОМЕНТАРдо Апостола
