Браття, приймайте один одного, як і Христос прийняв вас у славу Божу. Кажу про те, що Ісус Христос став служителем для обрізаних — заради вірності Божої, щоб виконати обітниці отцям, а для язичників — з милості, щоби славили Бога, як написано: «За те славитиму Тебе, Господи, між язичниками і співатиму імені Твоєму». І ще сказано: «Звеселіться, язичники, з народом Його!» І ще: «Хваліть Господа, всі народи, і прославляйте Його, всі племена!» Ісайя також говорить: «Буде корінь Єссея, що постане володіти народами; на Нього народи сподіватимуться». Нехай же Бог надії наповнить вас усякою радістю й миром у вірі, щоби вам силою Духа Святого багатіти надією.
І сам я певний за вас, браття мої, що й ви повні доброти й усякого пізнання, і можете навчати один одного; але написав вам, браття, дещо сміливо, почасти ніби для нагадування вам, за даною мені від Бога благодаттю бути служителем Ісуса Христа для язичників і священнодіяти благовістя Боже, щоби ця жертва язичників, освячена в Дусі Святому, була благоприємна Богові.
КОМЕНТАРдо Апостола
Про що Апостол?Продовжуючи розмову про життя в Царстві Божому, апостол Павло нагадує про дві головні чесноти — милосердя і вірність. Саме на них будуються взаємини Бога з людиною. До юдеїв Бог виявив Свою вірність, виконавши обітниці, а язичників привів до спасіння зі Свого милосердя. Отже, і спасіння, і життя в Царстві є насамперед Божим даром.
Тому й взаємини між християнами повинні ґрунтуватися на милосерді та вірності. Це означає терпеливо ставитися до слабкостей ближніх, підтримувати тих, хто лише починає духовний шлях, і не ставити власні погляди вище за любов.
На відміну від звичайної релігійної спільноти, де головне — єдність поглядів, у Царстві Божому найважливішим є єдність сердець. Саме любов, взаємна повага і духовна єдність дають можливість разом прославляти Бога. Заради такої єдності варто навчитися смиренно приймати відмінності одне одного, не втрачаючи головного — любові у Христі.
