Уті дні цар Ірод простягнув руки на декого з церкви, щоб заподіяти їм зло, і вбив мечем Якова, брата Іоана. І побачивши, що це сподобалось іудеям, після того взяв і Петра (а тоді були дні опрісноків), і, схопивши його, кинув до в'язниці; і наказав чотирьом четверицям воїнів стерегти його, бажаючи після Пасхи вивести його до народу. Отже, Петра стерегли у темниці, а церква тим часом старанно молилася за нього Богові.
Коли ж Ірод хотів вивести його, тієї ночі Петро спав між двома воїнами, закутий двома ланцюгами, і сторожа біля дверей стерегла темницю. І ось, постав перед ним Ангел Господній, і світло осяяло темницю. І штовхнувши Петра в бік, він розбудив його, кажучи: «Швидко вставай». І впали ланцюги з рук його. І сказав до нього Ангел: «Підпережись і взуй сандалі твої». Він зробив так. І говорить йому: «Вдягнись у одежу твою та йди за мною». І вийшовши, Петро пішов за ним, і не знав, що справжнім було те, що робив Ангел, але думав, що бачить видіння. Пройшовши ж першу та другу сторожу, вони прийшли до залізних воріт, що ведуть до міста, які самі собою відчинилися їм; і вийшовши, вони пройшли одну вулицю, і раптом Ангел відступив від нього. Тоді Петро, отямившись, сказав: «Тепер я воістину зрозумів, що послав Господь Ангела Свого і звільнив мене від руки Ірода та від усього, чого чекав народ іудейський!»
КОМЕНТАРдо Апостола
