Щоденні читання Святого Письма

На 6-му часі: Іс. 2:11-21.

Ісаї:
Поникнуть горді погляди людини, і високе людське принизиться; і один Господь буде високий у той день.
Бо гряде день Господа Саваофа на все горде й зарозуміле і на все звеличене, — і воно буде принижене, —
і на всі кедри ливанські, високі і піднесені, і на всі дуби васанські,
і на всі високі гори, і на всі підвищені пагорби,
і на усяку високу вежу, і на всяку міцну стіну,
і на всі кораблі фарсиські, і на всі жадані прикраси їх.
І впа­­де велич людська, і високе людське принизиться; і один Господь буде високий у той день,
й ідоли зовсім зник­нуть.
І ввійдуть люди в ущелини скель і у прірви землі від страху Гос­­пода і від слави величі Його, коли Він повстане скрушити землю.
У той день людина кине кротам і кажанам срібних своїх ідолів і золотих своїх ідолів, яких зробила собі для поклоніння їм,
щоб увійти в ущелини скель і у розпадини гір від страху Господа і від слави величі Його, коли Він повстане скрушити землю.

На вечірні:
Буття: Бут. 2:4-19.

Ось походження неба і землі, при створенні їх, у той час, коли Господь Бог створив землю і небо,
і всякий польовий чагарник, якого ще не було на землі, і всяку польову траву, що ще не росла, тому що Господь Бог не посилав дощу на землю, і не було людини для обробки землі,
але пара піднімалася з землі й зрошувала усе лице землі.
І створив Господь Бог людину з пороху земного, і вдихнув у лице її дихання життя, і стала людина душею живою.
І насадив Господь Бог рай у Едемі на сході, і примістив там людину, яку створив.
І виростив Господь Бог із землі всяке дерево, приємне на вигляд і добре для їжі, і дерево життя посеред раю, і дерево пізнання добра і зла.
З Едему витікала ріка для зрошення раю; і потім розділялася на чотири ріки.
Ім’я однієї Фисон: вона обтікає всю землю Хавила, ту, де золото;
і золото тієї землі добре; там бдолах і камень онікс.
Ім’я другої ріки Гихон [Геон]: вона обтікає всю землю Куш.
Ім’я третьої ріки Хиддекель [Тигр]: вона протікає перед Ассирією. Четверта ріка Євфрат.
І взяв Господь Бог людину, [яку створив,] і оселив її в саду Едемському, щоб обробляти його й оберігати його.
І заповів Господь Бог людині, сказавши: від усякого дерева в саду ти будеш їсти,
а від дерева пізнання добра і зла не їж від нього, бо в той день, коли ти з’їси від нього, смертю помреш.
І сказав Господь Бог: не добре бути чоловікові одному; створімо йому помічника, за його подобою.
Господь Бог створив із землі всіх тварин польових і всіх птахів небесних, і привів [їх] до людини, щоб бачити, як вона назве їх, і щоб, як назве людина всяку душу живу, так і було ім’я їй.

Приповісті: Притч. 3:1-18.

Сину мій! повчання мого не забувай, і заповіді мої нехай зберігає серце твоє;
бо довготи днів, літ життя і миру вони додадуть тобі.
Милість і істина нехай не залишають тебе: обв’яжи ними шию твою, напиши їх на скрижалі серця твого,
і знайдеш милість і благовоління в очах Бога і людей.
Уповай на Господа всім серцем твоїм, і не покладайся на розум твій.
У всіх путях твоїх пізнавай Його, і Він направить стежки твої.
Не будь мудрецем в очах твоїх; бійся Господа і віддаляйся від зла:
це буде здоров’ям для тіла твого і споживою для кісток твоїх.
Шануй Господа від майна твого і від початків усіх прибутків твоїх,
і наповняться скарбниці твої до надлишку, і точила твої будуть переливатися новим вином.
Покарання Господнього, сину мій, не відкидай, і не тяготися викриванням Його;
бо кого любить Господь, того карає і благоволить до того, як батько до сина свого.
Блаженний муж, який здобув мудрість, і людина, яка придбала розум, —
тому що надбання її краще за придбання срібла, і прибутку від неї більше, ніж від золота:
вона дорожче за дорогоцінне каміння; [ніяке зло не може противитися їй; вона добре відома всім, хто наближається до неї,] і ніщо з бажаного тобою не зрівняється з нею.
Довголіття — у правиці її, а в лівій (руці) у неї — багатство і слава; [з уст її виходить правда; закон і милість вона на язиці носить;]
путі її — путі приємні, і всі стежки її — мирні.
Вона — древо життя для тих, які здобувають її, — і блаженні, які зберігають її!