Щоденні читання Святого Письма

На 6-му часі: Іс. 3:1-14.

Ісаї:
Ось, Господь, Господь Саваоф, відніме у Єрусалима і в Іуди посох і тростину, всяке підкріплення хлібом і всяке підкріплення водою,
хороброго вождя і воїна, суддю і пророка, і прозорливця і старця,
п’ятдесятника і вельможу і радника, і мудрого художника і майстерного у слові.
І дам їм отроків у начальники, і діти будуть панувати над ними.
І у народі один буде пригнічуваний іншим, і кожен — ближнім своїм; юнак буде нахабно підноситися над старцем, і простолюдин над вельможею.
Тоді вхопиться людина за брата свого, у сімействі бать­ка свого, і скаже: у тебе є одяг, будь нашим вождем, і нехай будуть ці руї­ни під рукою твоєю.
А він із клятвою скаже: не можу зцілити ран суспільства; і в моєму домі немає ні хліба, ні одягу; не робіть мене вождем народу.
Так руйнувався Єрусалим, і упав Іуда, тому що язик їх і діла їх — проти Господа, образливі для очей слави Його.
Вираз облич їх свідчить проти них, і про гріх свій вони розповідають відкрито, як содомляни, не приховують: горе душі їх! бо самі на себе накликають зло.
Скажіть праведникові, що благо йому, бо він буде споживати плоди діл своїх;
а беззаконникові — горе, бо буде йому відплата­ за діла рук його.
Гнобителі народу Мого — діти, і жінки панують над ним. Народе Мій! вожді твої вводять тебе в оману і путь стежок твоїх зіпсували.
Повстав Господь на суд — і стоїть, щоб судити народи.
Господь вступає у суд зі старійшинами народу Свого і з князями його: ви спустошили виноградник; награбоване у бідного — у ваших домах;

На вечірні:
Буття: Бут. 2:20-3:20.

І нарекла людина імена всій худобі і птахам небесним і всім звірам польовим; але для чоловіка не знайшлося помічника, подібного до нього.
І навів Господь Бог на чоловіка міцний сон; і, коли він заснув, узяв одне з ребер його, і закрив те місце плоттю.
І створив Господь Бог з ребра, яке взяв у чоловіка, жінку, і привів її до чоловіка.
І сказав чоловік: ось, це кістка від кісток моїх і плоть від плоті моєї; вона буде зватися жінкою, бо взята від чоловіка [свого].
Тому залишить чоловік батька свого і матір свою і пристане до жінки своєї; і стануть [два] однією плоттю.
І були вони обоє нагі, Адам і дружина його, і не соромилися.
Змій був хитрішим за всіх звірів польових, яких створив Господь Бог. І сказав змій жінці: чи дійсно сказав Бог: не їжте ні від якого дерева в раю?
І сказала жінка змію: плоди з дерев ми можемо їсти,
тільки плодів з дерева, яке посеред раю, сказав Бог, не їжте їх і не доторкайтеся до них, щоб вам не померти.
І сказав змій жінці: ні, не вмрете,
але знає Бог, що того дня, коли ви з’їсте їх, розкриються очі ваші, і ви будете, як боги, що знають добро і зло.
І побачила жінка, що дерево добре для їжі, і що воно приємне для очей і жадане, тому що дає знання; і взяла плодів його і їла; і дала також чоловікові своєму, і він їв.
І розкрилися очі у них обох, і пізнали вони, що нагі, і зшили вони фігове листя, і зробили собі оперезання.
І почули голос Господа Бога, Який ходив по раю під час прохолоди дня; і сховався Адам і жінка його від лиця Господа Бога між деревами раю.
І покликав Господь Бог Адама і сказав йому: [Адаме,] де ти?
Він сказав: почув я голос Твій у раю, і злякався, тому що я нагий, і сховався.
І сказав [Бог]: хто сказав тобі, що ти нагий? Чи не їв ти від дерева, з якого Я заборонив тобі їсти?
Адам сказав: жінка, яку Ти мені дав, вона дала мені від дерева, і я їв.
І сказав Господь Бог жінці: що це ти зробила? Жінка сказала: змій спокусив мене, і я їла.
І сказав Господь Бог змієві: за те, що ти зробив це, проклятий ти перед усією худобою і перед усіма звірами польовими; ти будеш ходити на череві твоїм, і будеш їсти прах у всі дні життя твого;
і ворожнечу покладу між тобою і між жінкою, і між сіменем твоїм і між сіменем її; воно буде уражати тебе в голову, а ти будеш жалити його в п’яту*.
Жінці сказав: примножуючи примножу скорботи твої у вагітності твоїй; у болях будеш народжувати дітей; і до чоловіка твого жадання твоє, і він буде панувати над тобою.
Адамові ж сказав: за те, що ти послухав голос жінки твоєї і їв від дерева, про яке Я заповідав тобі, сказавши: не їж від нього, проклята земля через тебе; у скорботі будеш їсти від неї в усі дні життя твого;
терня й осот буде родити вона тобі; і ти будеш їсти польову траву;
у поті лиця твого будеш їсти хліб, доки не повернешся в землю, з якої ти взятий, бо порох ти і до пороху повернешся.
І нарік Адам ім’я жінці своїй: Єва**, бо вона стала матір’ю всіх, хто живе.

Приповісті: Притч. 3:19-34.

Господь премудрістю заснував землю, небеса утвердив розумом;
Його премудрістю розкрилися безодні, і хмари кроплять росою.
Сину мій! не випускай їх з очей твоїх; зберігай розсудливість і розважливість,
і вони будуть життям для душі твоєї і прикрасою для шиї твоєї.
Тоді безпечно підеш шляхом твоїм, і нога твоя не спіткнеться.
Коли ляжеш спати, — не будеш боятися; і коли заснеш, — сон твій приємним буде.
Не убоїшся несподіваного страху і пагуби від нечестивих, коли вона прийде;
тому що Господь буде упованням твоїм і збереже ногу твою від уловлення.
Не відмовляй у благодіянні нужденному, коли рука твоя в силі зробити його.
Не говори другові твоєму: «піди і прийди знову, і завтра я дам», коли ти маєш при собі. [Тому що ти не знаєш, що принесе прийдешній день.]
Не замишляй проти ближнього твого зла, коли він без побоювання живе з тобою.
Не сварися з людиною без причини, коли вона не зробила зла тобі.
Не змагайся з людиною, яка чинить насилля, і не обирай жодного зі шляхів її;
тому що мерзота перед Господом розпусний, а з праведними у Нього спілкування.
Прокляття Господнє на домі нечестивого, а житло благочестивих Він благословляє.
Якщо з кощунників Він насміхається, то смиренним дає благодать.