Браття, прославляйте Бога в тілі вашому і в дусі вашому, які є Божі. А щодо того, що ви писали мені, мовляв «добре чоловікові не торкатися жінки», то, щоб уникнути розпусти, кожний нехай має свою жінку, і кожна жінка нехай має свого чоловіка. Нехай чоловік віддає своїй жінці належну любов; так само і жінка своєму чоловікові. Жінка не владна над своїм тілом, але чоловік; також і чоловік не владний над своїм тілом, але жінка. Не ухиляйтеся один від одного, хіба за згодою, на деякий час, щоби перебувати в пості та молитві, і потім знову будьте разом, щоби не спокушав вас сатана нестриманістю вашою. А втім, це кажу вам як дозвіл, а не як повеління. Бо бажаю, щоб усі люди були, як і я; але кожен має від Бога своє дарування, один таке, інший — інше. Неодруженим і вдовам кажу: добре їм залишатися, як я. Але якщо не можуть стримуватися, нехай одружуються, бо краще одружитися, ніж розпалюватися. А одруженим заповідаю не я, а Господь: жінці з чоловіком не розлучатися, якщо ж розлучиться, то нехай залишається неодруженою, або помириться з чоловіком; а чоловікові не залишати своєї жінки. Іншим же кажу я, а не Господь: якщо якийсь брат має жінку невіруючу, і вона згодна жити з ним, нехай не залишає її.
КОМЕНТАРдо Апостола
Про що Апостол?Слова апостола Павла про шлюб сьогодні не менш актуальні, ніж у І столітті. Жити за Євангелієм у сучасному світі часто непросто. Людина, яка справді прагне будувати своє життя за Божими заповідями, нерідко стикається з нерозумінням навіть у власній родині.
Помилкою стає бажання будь-що переконати чоловіка чи дружину, засипати їх аргументами й цитатами зі Святого Письма. Шлях до Бога є глибоко особистим, і ніхто не може пройти його замість іншого. Тиск і докори лише віддаляють людей одне від одного.
Головний заклик апостола полягає в іншому: «У якому покликанні хто був покликаний, браття, у тому нехай і перебуває перед Богом». Християнин не повинен тікати від світу чи замикатися лише серед однодумців. Господь посилає нас жити серед людей, щоб ми своїм життям свідчили про Христа.
Найпереконливішою проповіддю є не слова, а любов, терпіння, прощення й мир, які ми виявляємо насамперед у власній сім'ї. Саме так Євангеліє стає видимим для інших.
