Браття, тіло в людини одне, та складається з багатьох членів. І хоча цих членів багато, вони складають єдине тіло. Так і з Тілом Христовим: бо всі ми, іудеї та елліни, раби та вільні, одним Духом хрестилися в одне Тіло, і всі одним Духом напоєні. Бо тіло не з одного члена, а з багатьох. Якщо нога скаже: «Я не належу до тіла, бо я не рука», то невже через це вона не належить до тіла? І якщо вухо скаже: «Я не належу до тіла, бо я не око», то невже через це воно не належить до тіла? Якщо все тіло — око, то де слух? Якщо все — слух, то де нюх? Та нині Бог розмістив кожний член у тілі, як було Йому завгодно. А якби усі були одним членом, то де було би тіло? Тепер же членів багато, а тіло одне. Не може око сказати руці: «Ти мені не потрібна»; або так само голова ногам: «Ви мені не потрібні». Навпаки, ті члени, що здаються слабшими, значно потрібніші, і про ті, які здаються нам у тілі непристойними, про ті більше піклуємось; і неблаговидні частини тіла нашого благовидніше покриваються, а благовидні члени наші не мають у тому потреби. Але Бог так склав тіло, що неблаговидному дав більшу честь, щоби не було розділення в тілі, і щоб усі члени його однаково дбали один про одного. І коли страждає один член, із ним страждають усі члени, коли ж славиться один член, із ним всі члени радіють.
КОМЕНТАРдо Апостола
Про що Апостол?Як люди, такі різні за характером, віком і життєвим досвідом, можуть бути єдиними? Він говорить: «Бо всі ми, іудеї та елліни, раби та вільні, одним Духом хрестилися в одне Тіло». Саме Святий Дух об'єднує всіх, хто вірує в Христа, роблячи нас членами Його Церкви.
По-людськи здається, що будь-яка спільнота приречена на суперечки й поділи. Але Господь відкриває інший шлях — єдність, що народжується з любові. Церкву тримає разом не однаковість людей, а спільне життя в Христі та дія Святого Духа.
Тому варто запитати себе: чи сприяю я єдності своєї громади? Якщо між нами бракує любові, взаємної поваги й прощення, значить, ми ще не повною мірою відкрилися для дії Святого Духа.
У день П'ятидесятниці Церква особливо молиться, щоб Господь наповнив наші серця благодаттю Святого Духа. Тоді «ріки живої води» потечуть через наше життя, а ми зможемо бути справжніми свідками Христової любові, єдності та миру у світі.
ЄВАНГЕЛІЄпро присутність Господа
Матфея 18:18-22, 19:1-2, 13-15
С казав Господь Своїм учням: «Амінь кажу вам: усе, що зв’яжете на землі, буде зв’язане на небі, і все, що розв’яжете на землі, буде розв’язане на небі.
Знов амінь кажу вам: якщо двоє з вас погодяться на землі просити про всяке діло, то, чого б вони не попросили, буде їм від Отця Мого, який на Небесах; бо, де двоє чи троє зібрані в Моє ім’я, там Я посеред них».
Тоді, підійшовши до Нього, Петро сказав: «Господи, скільки разів прощати брату моєму, який згрішить проти мене? Чи до семи разів?» Говорить йому Ісус: «Не кажу тобі: “До семи”, але: “До сімдесяти разів по сім”».
І було, коли скінчив Ісус слова ці, вийшов із Галілеї і прийшов у землі Іудейські Зайорданською стороною. І пішло за Ним багато людей, і Він зцілив їх там.
Тоді привели до Нього дітей, щоб Він поклав на них руки і помолився; учні ж не дозволяли їм. Але Ісус сказав: «Пустіть дітей і не забороняйте їм приходити до Мене, бо таких є Царство Небесне». І, поклавши на них руки, пішов звідти.
КОМЕНТАРдо Євангелія
Про що Євангеліє?У сьогоднішньому Євангелії Христос відкриває нам, як Бог бажає бути присутнім серед людей. Він говорить: «Де двоє або троє зібрані в Моє ім'я, там Я серед них». Господь приходить туди, де люди єднаються у вірі, любові та спільній молитві.
Таке єднання не є просто зібранням кількох людей. Воно народжується тоді, коли ми вчимося слухати одне одного, прощати, шукати спільної Божої волі та разом звертатися до Господа. Саме в такій згоді відкривається Його жива присутність.
Христос навчає, що шлях до Бога проходить через любов до ближнього. Неможливо шукати Бога, залишаючись байдужими до тих, хто поруч. Коли ми відкриваємо серце іншій людині, вчимося жити в мирі та взаємній довірі, тоді сам Господь перебуває серед нас.
Тому кожна спільна молитва, кожне примирення, кожна справа любові стають місцем зустрічі з Христом. Єдність у Його імені — це не лише дар, а й наше покликання, через яке світ може побачити Божу присутність і любов.
Сучасний сайт для вашої парафії. Готова платформа з церковним дизайном, розкладом богослужінь, новинами, календарем, записками та іншими потрібними сервісами.
Слово дня — Щоденне читання Біблії Вівторок, 17 серпня 2027
Святці: Мч. Мирона пресвітера. Прп. Аліпія Печерського Апостол: 1 Кор. 12:12-26 · Євангеліє: Матфея 18:18-22, 19:1-2, 13-15 Піст: Немає посту
АПОСТОЛпро одне тіло у Христі1 Кор. 12:12-26
Браття, тіло в людини одне, та складається з багатьох членів. І хоча цих членів багато, вони складають єдине тіло. Так і з Тілом Христовим: бо всі ми, іудеї та елліни, раби та вільні, одним Духом хрестилися в одне Тіло, і всі одним Духом напоєні. Бо тіло не з одного члена, а з багатьох. Якщо нога скаже: «Я не належу до тіла, бо я не рука», то невже через це вона не належить до тіла? І якщо вухо скаже: «Я не належу до тіла, бо я не око», то невже через це воно не належить до тіла? Якщо все тіло — око, то де слух? Якщо все — слух, то де нюх? Та нині Бог розмістив кожний член у тілі, як було Йому завгодно. А якби усі були одним членом, то де було би тіло? Тепер же членів багато, а тіло одне. Не може око сказати руці: «Ти мені не потрібна»; або так само голова ногам: «Ви мені не потрібні». Навпаки, ті члени, що здаються слабшими, значно потрібніші, і про ті, які здаються нам у тілі непристойними, про ті більше піклуємось; і неблаговидні частини тіла нашого благовидніше покриваються, а благовидні члени наші не мають у тому потреби. Але Бог так склав тіло, що неблаговидному дав більшу честь, щоби не було розділення в тілі, і щоб усі члени його однаково дбали один про одного. І коли страждає один член, із ним страждають усі члени, коли ж славиться один член, із ним всі члени радіють.
КОМЕНТАРдо Апостола
Як люди, такі різні за характером, віком і життєвим досвідом, можуть бути єдиними? Він говорить: «Бо всі ми, іудеї та елліни, раби та вільні, одним Духом хрестилися в одне Тіло». Саме Святий Дух об'єднує всіх, хто вірує в Христа, роблячи нас членами Його Церкви.
По-людськи здається, що будь-яка спільнота приречена на суперечки й поділи. Але Господь відкриває інший шлях — єдність, що народжується з любові. Церкву тримає разом не однаковість людей, а спільне життя в Христі та дія Святого Духа.
Тому варто запитати себе: чи сприяю я єдності своєї громади? Якщо між нами бракує любові, взаємної поваги й прощення, значить, ми ще не повною мірою відкрилися для дії Святого Духа.
У день П'ятидесятниці Церква особливо молиться, щоб Господь наповнив наші серця благодаттю Святого Духа. Тоді «ріки живої води» потечуть через наше життя, а ми зможемо бути справжніми свідками Христової любові, єдності та миру у світі.
С казав Господь Своїм учням: «Амінь кажу вам: усе, що зв’яжете на землі, буде зв’язане на небі, і все, що розв’яжете на землі, буде розв’язане на небі.
Знов амінь кажу вам: якщо двоє з вас погодяться на землі просити про всяке діло, то, чого б вони не попросили, буде їм від Отця Мого, який на Небесах; бо, де двоє чи троє зібрані в Моє ім’я, там Я посеред них».
Тоді, підійшовши до Нього, Петро сказав: «Господи, скільки разів прощати брату моєму, який згрішить проти мене? Чи до семи разів?» Говорить йому Ісус: «Не кажу тобі: “До семи”, але: “До сімдесяти разів по сім”».
І було, коли скінчив Ісус слова ці, вийшов із Галілеї і прийшов у землі Іудейські Зайорданською стороною. І пішло за Ним багато людей, і Він зцілив їх там.
Тоді привели до Нього дітей, щоб Він поклав на них руки і помолився; учні ж не дозволяли їм. Але Ісус сказав: «Пустіть дітей і не забороняйте їм приходити до Мене, бо таких є Царство Небесне». І, поклавши на них руки, пішов звідти.
КОМЕНТАРдо Євангелія
У сьогоднішньому Євангелії Христос відкриває нам, як Бог бажає бути присутнім серед людей. Він говорить: «Де двоє або троє зібрані в Моє ім'я, там Я серед них». Господь приходить туди, де люди єднаються у вірі, любові та спільній молитві.
Таке єднання не є просто зібранням кількох людей. Воно народжується тоді, коли ми вчимося слухати одне одного, прощати, шукати спільної Божої волі та разом звертатися до Господа. Саме в такій згоді відкривається Його жива присутність.
Христос навчає, що шлях до Бога проходить через любов до ближнього. Неможливо шукати Бога, залишаючись байдужими до тих, хто поруч. Коли ми відкриваємо серце іншій людині, вчимося жити в мирі та взаємній довірі, тоді сам Господь перебуває серед нас.
Тому кожна спільна молитва, кожне примирення, кожна справа любові стають місцем зустрічі з Христом. Єдність у Його імені — це не лише дар, а й наше покликання, через яке світ може побачити Божу присутність і любов.