Уті дні, як ішли апостоли на молитву, зустріла їх одна служниця, яка мала духа Пíфона і віщуванням давала великий прибуток господарям своїм. Ідучи за Павлом і за нами, вона кричала, кажучи: «Ці люди — раби Бога Вишнього, які сповіщають нам путь спасіння!» Це вона робила багато днів. Нарешті Павло, обурившись, обернувся і сказав духові: «Наказую тобі іменем Ісуса Христа вийти з неї». І дух одразу вийшов. Господарі ж її, побачивши, що втратили надію на свій прибуток, схопили Павла та Силу і потягли на площу до начальників. І, привівши їх до преторів, сказали: «Ці люди, будучи іудеями, збурюють наше місто і проповідують звичаї, яких нам, римлянам, не личить ні приймати, ані виконувати». Натовп також повстав проти них, а претори, зірвавши з них одежу, звеліли бити їх палицями. І, завдавши їм багато ран, кинули до темниці, наказавши темничному сторожеві пильно стерегти їх. Одержавши такий наказ, він кинув їх у внутрішню темницю і ноги їхні забив у колоду.
Близько опівночі Павло та Сила, молячись, прославляли Бога; в'язні ж слухали їх. І раптом стався великий землетрус, так що захиталась основа темниці; і враз відчинилися всі двері, і кайдани з усіх поспадали. А темничний сторож, прокинувшись і побачивши, що двері темниці відчинені, вихопив меч і хотів себе вбити, думаючи, що в'язні втекли. Але Павло гучним голосом промовив: «Не роби собі ніякого зла, бо всі ми тут!» Він же, попросивши світла, забіг до темниці; і, затремтівши, припав до Павла і Сили; і, вивівши їх геть, сказав: «Панове, що мені належить робити, щоби спастися?» Вони ж сказали: «Віруй у Господа Ісуса Христа, і спасешся ти і весь дім твій». І проповíдали слово Господнє йому і всім, хто був у домі його. І, взявши їх тієї ж години ночі, він обмив рани їхні й негайно охрестився сам і всі домашні його. І, привівши їх у свій дім, запропонував їм трапезу, і радів з усім домом своїм, що увірував у Бога.
КОМЕНТАРдо Апостола
