«Світильник для моїх ніг — Твоє слово, світло на моїх стежках» (Пс 118,105)
СЬОГОДНІ
СВЯТЦІ · ПАМ’ЯТІ ДНЯ
5-та неділя після П’ятидесятниці
Собор архангела Гавриїла. Свт. Софронія, єпископа Іркутського
Апостол: Євр. 9:11-14, Євангеліє: Матфея 8:28-9:1
✦
ПІСТНемає посту
СЛОВО БОЖЕ НА СЬОГОДНІ
Біблійні читання
АПОСТОЛпро праведність, яка веде до Царства
Євр. 9:11-14
Браття, Христос, прийшовши як Первосвященник майбутніх благ, пройшов через більшу та досконалішу скинію, нерукотворну, не земної побудови, і не з кров’ю козлів і телят, але з власною Кров’ю, та раз назавжди увійшов у святилище і здобув вічне відкуплення. Бо якщо кров телят і козлів та попіл телиці через окроплення освячує осквернених, щоби чистою була плоть, то тим більше Кров Христа, Який Духом приніс Себе непорочного Богові, очистить совість нашу від мертвих діл для служіння Богу Живому й Істинному.
КОМЕНТАРдо Апостола
Про що Апостол?Продовжуючи роздумувати про справжню і удавану праведність, Павло говорить про своїх одновірців, що вони були дуже ревними у прагненні догодити Богові. Проте, за словами апостола, проблема полягала в тому, що їхні зусилля були спрямовані не туди, а самі ревнителі навіть не замислювалися над цим (вв. 2–3). Саме тому апостол молиться за своїх одновірців: йому шкода їх і шкода того, що стільки зусиль витрачається марно (в. 1).
Павло вказує на головну проблему удаваної праведності: її прихильники, очевидно, були переконані, що праведність є справою виключно або переважно людських зусиль (в. 3). Через це вони не зрозуміли найважливішого — що вінцем і повнотою Закону є посланий Богом Месія — Христос, без зустрічі з Яким така повнота в принципі неможлива (в. 4).
Для Павла праведність і Закон нерозривно пов’язані з тим Царством, яке приніс у світ Спаситель. Тому будь-які спроби досягти праведності іншим шляхом він вважає використанням непридатних засобів. Згадуючи відомий заклик Закону (Втор. 30:11–14), апостол переосмислює його у світлі Христа, Його смерті та Його воскресіння (вв. 5–8). Закон має для нього справжній сенс лише тоді, коли допомагає йти за Христом і веде до Божого Царства. А цей шлях неможливий без двох речей: без вірності та без свідчення (вв. 9–10).
ЄВАНГЕЛІЄпро свободу, яка лякає
Матфея 8:28-9:1
О дного разу, коли Ісус прибув на другий бік, до краю гергесинців, зустріли Його двоє біснуватих, що вийшли з гробниць, дуже люті, так що ніхто не міг пройти тією дорогою.
І ось, вони закричали, кажучи: «Що Тобі до нас, Ісусе, Сину Божий? Прийшов Ти сюди передчасно мучити нас!»
Вдалині ж від них паслося велике стадо свиней. І біси просили Його, кажучи: «Якщо виганяєш нас, то дозволь нам перейти в стадо свиней».
І сказав їм: «Ідіть».
Вони ж, вийшовши, перейшли в стадо свиней. І ось, кинулось усе стадо свиней з кручі в море і втопилось у воді.
Пастухи ж побігли і, прийшовши в місто, розповіли про все і про те, що було з біснуватими. І ось, усе місто вийшло назустріч Ісусові; і побачивши Його, просили, щоби Він відійшов від меж їхніх. І увійшовши в човен, Він переправився і прибув до Свого міста.
КОМЕНТАРдо Євангелія
Про що Євангеліє?Одержимі не випадково жили в поховальних печерах, адже підкорення волі темних сил — це вже шлях до духовної смерті. Тому вигнання бісів із двох нещасних гергесинців означало не лише зцілення конкретних людей і навіть не тільки торжество Божої сили над силами темряви. Воно стало ще одним прообразом майбутньої перемоги Христа над смертю.
Було б надто просто бачити у страху місцевих жителів, приголомшених подіями, що супроводжували вигнання бісів, лише невдоволення через загибель свиней, а отже — через матеріальні втрати. Ні, мешканці Гергесинського краю відчувають, що Той, Хто стоїть перед ними, здатний змінити все їхнє життя. Але саме цього вони й не хочуть, адже звичне життя здається їм зрозумілим і безпечним.
Так само часто й ми, обурюючись злом, до якого звикли, не хочемо помічати, що й самі настільки зрослися з ним, що, коли хтось намагається нас від нього визволити, нам стає не по собі. Але якщо ми обираємо Христа, маємо бути готовими прийняти все, що Він приносить у наше життя. Навіть якщо через це доведеться втратити щось подібне до стада свиней.
Сучасний сайт для вашої парафії. Готова платформа з церковним дизайном, розкладом богослужінь, новинами, календарем, записками та іншими потрібними сервісами.
Слово дня — Щоденне читання Біблії Неділя, 13 липня 2025
Святці: Собор архангела Гавриїла. Свт. Софронія, єпископа Іркутського Апостол: Євр. 9:11-14 · Євангеліє: Матфея 8:28-9:1 Піст: Немає посту
АПОСТОЛпро праведність, яка веде до ЦарстваЄвр. 9:11-14
Браття, Христос, прийшовши як Первосвященник майбутніх благ, пройшов через більшу та досконалішу скинію, нерукотворну, не земної побудови, і не з кров’ю козлів і телят, але з власною Кров’ю, та раз назавжди увійшов у святилище і здобув вічне відкуплення. Бо якщо кров телят і козлів та попіл телиці через окроплення освячує осквернених, щоби чистою була плоть, то тим більше Кров Христа, Який Духом приніс Себе непорочного Богові, очистить совість нашу від мертвих діл для служіння Богу Живому й Істинному.
КОМЕНТАРдо Апостола
Продовжуючи роздумувати про справжню і удавану праведність, Павло говорить про своїх одновірців, що вони були дуже ревними у прагненні догодити Богові. Проте, за словами апостола, проблема полягала в тому, що їхні зусилля були спрямовані не туди, а самі ревнителі навіть не замислювалися над цим (вв. 2–3). Саме тому апостол молиться за своїх одновірців: йому шкода їх і шкода того, що стільки зусиль витрачається марно (в. 1).
Павло вказує на головну проблему удаваної праведності: її прихильники, очевидно, були переконані, що праведність є справою виключно або переважно людських зусиль (в. 3). Через це вони не зрозуміли найважливішого — що вінцем і повнотою Закону є посланий Богом Месія — Христос, без зустрічі з Яким така повнота в принципі неможлива (в. 4).
Для Павла праведність і Закон нерозривно пов’язані з тим Царством, яке приніс у світ Спаситель. Тому будь-які спроби досягти праведності іншим шляхом він вважає використанням непридатних засобів. Згадуючи відомий заклик Закону (Втор. 30:11–14), апостол переосмислює його у світлі Христа, Його смерті та Його воскресіння (вв. 5–8). Закон має для нього справжній сенс лише тоді, коли допомагає йти за Христом і веде до Божого Царства. А цей шлях неможливий без двох речей: без вірності та без свідчення (вв. 9–10).
ЄВАНГЕЛІЄпро свободу, яка лякаєМатфея 8:28-9:1
О дного разу, коли Ісус прибув на другий бік, до краю гергесинців, зустріли Його двоє біснуватих, що вийшли з гробниць, дуже люті, так що ніхто не міг пройти тією дорогою.
І ось, вони закричали, кажучи: «Що Тобі до нас, Ісусе, Сину Божий? Прийшов Ти сюди передчасно мучити нас!»
Вдалині ж від них паслося велике стадо свиней. І біси просили Його, кажучи: «Якщо виганяєш нас, то дозволь нам перейти в стадо свиней».
І сказав їм: «Ідіть».
Вони ж, вийшовши, перейшли в стадо свиней. І ось, кинулось усе стадо свиней з кручі в море і втопилось у воді.
Пастухи ж побігли і, прийшовши в місто, розповіли про все і про те, що було з біснуватими. І ось, усе місто вийшло назустріч Ісусові; і побачивши Його, просили, щоби Він відійшов від меж їхніх. І увійшовши в човен, Він переправився і прибув до Свого міста.
КОМЕНТАРдо Євангелія
Одержимі не випадково жили в поховальних печерах, адже підкорення волі темних сил — це вже шлях до духовної смерті. Тому вигнання бісів із двох нещасних гергесинців означало не лише зцілення конкретних людей і навіть не тільки торжество Божої сили над силами темряви. Воно стало ще одним прообразом майбутньої перемоги Христа над смертю.
Було б надто просто бачити у страху місцевих жителів, приголомшених подіями, що супроводжували вигнання бісів, лише невдоволення через загибель свиней, а отже — через матеріальні втрати. Ні, мешканці Гергесинського краю відчувають, що Той, Хто стоїть перед ними, здатний змінити все їхнє життя. Але саме цього вони й не хочуть, адже звичне життя здається їм зрозумілим і безпечним.
Так само часто й ми, обурюючись злом, до якого звикли, не хочемо помічати, що й самі настільки зрослися з ним, що, коли хтось намагається нас від нього визволити, нам стає не по собі. Але якщо ми обираємо Христа, маємо бути готовими прийняти все, що Він приносить у наше життя. Навіть якщо через це доведеться втратити щось подібне до стада свиней.
