Браття, вам кажу, язичникам: як апостол язичників, я прославляю служіння моє. Чи не викличу ревності у рідних моїх по плоті і чи не спасу декого з них? Бо якщо відпадіння їх є примирення світові, то чим буде прийняття їх, як не життям із мертвих? Якщо жертовний начаток тіста святий, то й все тісто святе; і якщо корінь святий, то й віття святе. Коли ж деякі з гілок відломилися, а тебе, дику маслину, прищеплено було на місце їхнє, і ти став спільником кореня та соку маслини, то не хвалися перед віттям. Якщо ж хвалишся, то згадай, що не ти корінь підтримуєш, а корінь тебе. Скажеш: «Гілки відломилися, щоби мені прищепитися». Добре. Вони відломилися через невір’я, а ти тримаєшся вірою, тож не гордися, а бійся. Бо якщо Бог не пощадив природних гілок, то чи пощадить і тебе? Отже, бачиш доброту й суворість Божу? Суворість до тих, що відпали, а доброту до тебе, якщо ти перебуватимеш у доброті Божій, інакше й тебе буде відсічено. Але й тих, якщо не перебуватимуть у невір’ї, буде прищеплено, бо має Бог силу знову прищепити їх. Бо якщо ти, відсічений від дикої за природою маслини, прищепився до доброї маслини, то тим більше цих, природних, буде прищеплено до своєї маслини.
КОМЕНТАРдо Апостола
Про що Апостол?Ніхто не знає Отця, окрім Сина. Але Господь відкриває нам Свого Отця і не лише відкриває, а й робить нас Його дітьми. Водночас апостол застерігає нас від звеличення над тими, хто ще не прийняв Христа. Навпаки, дітям Божим найбільше личать смирення і лагідність, які являє нам Сам Господь.
Значення цих слів часто спотворюють. Щоб навчитися справжнього смирення, нам необхідно, читаючи Євангеліє, уважно вдивлятися у Христа — по-справжньому смиренного і лагідного серцем.
