Браття, хіба не знаєте, що говорить Писання про Іллю? Як він скаржиться Богові на Ізраїля, кажучи: «Господи, пророків Твоїх повбивали, жертовники Твої зруйнували; залишився я один, і моєї душі шукають!» Що ж говорить йому Божа відповідь? «Я залишив Собі сім тисяч мужів, які не стали на коліна перед Ваалом». Так і тепер, за обранням благодаті, зберігся залишок. Але якщо за благодаттю, то не за діла; інакше благодать не була б уже благодаттю. А якщо за діла, то це вже не благодать; інакше діло вже не є діло. Що ж? Ізраїль, чого шукав, того не одержав; обрані ж одержали, а інші озлобилися, як написано: «Бог дав їм духа нечутливості: очі, якими не бачать, вуха, якими не чують, аж до цього дня». І Давид говорить: «Нехай буде трапеза їхня сіттю, тенетами і петлею на відплату їм; нехай потьмаряться очі їхні, щоб не бачили; і хребет їхній нехай назавжди зігнеться!» Отже, кажу: невже вони спіткнулися, щоби зовсім упасти? Зовсім ні. Але від їхнього падіння спасіння язичникам, щоб викликати в них ревність. Якщо ж падіння їхнє — багатство світові, і відступництво їхнє — багатство язичникам, то тим більше повнота їхня.
КОМЕНТАРдо Апостола
