Тому, браття, усе бiльше i бiльше старайтесь утверджувати ваше покликання та обрання; так дiючи, ви нiколи не спiткнетесь,
бо так вiдкриється для вас вiльний вхiд до вiчного Царства Господа нашого i Спасителя Iсуса Христа.
Заради того я нiколи не перестану нагадувати вам про це, хоч i ви знаєте i утвердженi у справжнiй iстинi.
Справедливим же вважаю, доки перебуваю в цьому тiлi, спонукати вас нагадуванням,
знаючи, що я незабаром повинен покинути оселю мою, як i Господь наш Iсус Христос вiдкрив менi.
Буду ж старатися, щоб ви i по вiдходi моїм пам’ятали це.
Бо ми сповiстили вам силу i пришестя Господа нашого Iсуса Христа, не йдучи за хитромудрими байками, а бувши очевидцями Його величi.
Бо Вiн прийняв вiд Бога Отця честь i славу, коли вiд величної слави дiйшов до Hього такий голос: «Цей є Син Мiй улюблений, у Якому Моє благоволiння».
I цей голос, що зiйшов з небес, ми чули, перебуваючи з Hим на горi святiй.
До того ж маємо найдостовiрнiше пророче слово; i ви добре робите, коли звертаєтесь до нього, як до свiтильника, що сяє у темному мiсцi, доки не почне розвиднятися день i не засяє зiрниця у серцях ваших.
КОМЕНТАРдо Апостола
Про що Апостол?постол Петро закликає християн «утверджувати своє покликання та обрання». Він нагадує, що Боже покликання — це не лише дар, а й відповідальність. Недостатньо одного разу прийняти Христа чи охреститися — необхідно щодня жити згідно з Євангелієм, зростаючи у вірі, любові та чеснотах.
Бог ще від створення світу задумав Церкву як спільноту тих, хто житиме Його Царством. Кожен, хто входить до Церкви, стає учасником цього великого Божого задуму. Але належність до Церкви — це не лише зовнішній факт, а насамперед спосіб життя. Лише постійне духовне зростання допомагає людині залишатися вірною своєму покликанню.
Петро застерігає від небезпечної думки, ніби перший крок віри вже гарантує спасіння. Покликання — це можливість, яку потрібно розкрити протягом усього життя. Якщо ним знехтувати, воно може залишитися без плоду.
Тому християнин покликаний не зупинятися на початку духовного шляху, а щодня зміцнювати свою віру, довіру до Бога й життя за Його заповідями. Саме така вірність робить наше покликання справжнім і веде до повноти життя в Царстві Божому.
