Браття, якщо випаде мені піти, то підуть зі мною і ті, кого ви оберете. Я прийду до вас, коли пройду Македонію, бо зараз я йду через Македонію. У вас же, можливо, я поживу або й перезимую, щоби ви мене провели, куди піду. Бо не хочу тепер бачитися з вами мимохідь, але сподіваюся деякий час пробути у вас, якщо Господь дозволить. В Ефесі ж я пробуду до П’ятдесятниці, бо для мене відкрилися великі й широкі двері, і противників багато. Якщо прийде до вас Тимофій, глядіть, щоби він був у вас у безпеці; бо він робить діло Господнє, як і я. Тому нехай ніхто не зневажає його, але відправте його з миром, щоби він прийшов до мене; бо я чекаю на нього з браттями. Що ж до брата Аполлóса, я довго благав його, щоби він з браттями пішов до вас; та він ніяк не хотів іти тепер, а прийде при нагоді.
КОМЕНТАРдо Апостола
Про що Апостол?Апостол Павло повідомляє коринфянам про свої плани подорожі та просить приготувати пожертву для Єрусалимської Церкви. Він наголошує, що всі кошти будуть передані чесно й відкрито, а за потреби вирушить разом із братами, щоб ні в кого не виникло сумнівів щодо їхнього використання.
Павло планує відвідати Коринф після Македонії й сподівається провести там більше часу, якщо дозволить Господь. Це свідчить про його щиру любов до громади: він не хоче короткої зустрічі, а прагне особистого спілкування, духовної підтримки та зміцнення віри.
Поки що апостол залишається в Ефесі, бо там відкрилися великі можливості для проповіді Євангелія, хоча водночас зросла й кількість противників. Так Павло показує, що труднощі не є знаком невдачі, а часто супроводжують плідне служіння.
Окремо він просить із любов'ю прийняти Тимофія, не зневажати його через молодий вік, адже він виконує Господню справу. Також згадує Аполлоса, який цього разу не зміг прийти, але обіцяє відвідати громаду, коли матиме можливість.
Цей уривок навчає нас відповідальності, відкритості, братньої поваги та довіри до Божого провидіння. Навіть у практичних питаннях церковного життя Павло ставить на перше місце любов, єдність і служіння Христові.
