Браття, дяка Богові, Який завжди долучає нас до тріумфу Христа, і пахощі пізнання про Себе розповсюджує через нас у всякому місці. Бо ми Христові пахощі Богові серед тих, хто спасається, і тих, хто гине. Для одних — запах смертоносний на смерть, а для інших — запах животворний на життя. І хто здатний до цього? Бо ми, на відміну від інших, не приторговуємо словом Божим, але проповідуємо щиро, як від Бога, перед Богом, у Христі.
Невже нам знову знайомитися з вами? Чи потребуємо, як дехто, рекомендаційних листів до вас або від вас? Ви — наше послання, написане у серцях наших, яке пізнаю́ть і читають усі люди. Ви самі показуєте, що завдяки нашому служінню ви — послання, написане Христом, не чорнилом, але Духом Бога Живого, і не на скрижалях з каменю, але на скрижалях з плоті — у серці.
КОМЕНТАРдо Апостола
Про що Апостол?Апостол Павло говорить про християнське служіння як про свідчення, через яке Бог відкриває Себе світові. Він використовує яскравий образ пахощів: через тих, хто належить Христові, має поширюватися «пахощі пізнання» Бога. Йдеться не стільки про слова, скільки про саме життя людини, у якому інші можуть побачити дію Христову.
Саме тому Павло підкреслює, що він не торгує словом Божим і не використовує проповідь заради власної вигоди. Справжнє служіння народжується з щирості перед Богом і звершується перед Його лицем.
Далі апостол називає самих коринфських християн своїм рекомендаційним листом. Йому не потрібні зовнішні докази успішності служіння: зміна людських сердець є найкращим свідченням. Вони — «лист Христовий», написаний не чорнилом, а Духом Бога Живого, не на кам'яних таблицях, а на людських серцях.
Ці слова стосуються кожного християнина. Наше життя також стає листом, який читають інші. І головне питання полягає в тому, чи можуть вони, дивлячись на нас, побачити Христа.
ЄВАНГЕЛІЄпро суд, милосердя і вірність
Матфея 23:23-28
С казав Господь іудеям, які прийшли до Нього: «Горе вам, книжники й фарисеї, лицеміри, що даєте десятину з м’яти, кропу і кмину, а знехтували більш важливе в законі: правосуддя, милість і віру; це належало робити, і тим не нехтувати. Вожді сліпі, що відціджуєте комара, а верблюда поглинаєте!
Горе вам, книжники й фарисеї, лицеміри, що очищаєте зовнішнє чаші й блюда, тоді як усередині вони сповнені здирства й неправди. Фарисею сліпий! Очисть спершу внутрішнє чаші й блюда, щоб була й зовнішність їх чистою.
Горе вам, книжники й фарисеї, лицеміри, що уподібнюєтесь побіленим гробницям, які зовні здаються гарними, всередині ж повні кісток мертвих і всілякої нечистоти; так і ви зовні здаєтесь людям праведними, всередині ж повні лицемірства й беззаконня».
КОМЕНТАРдо Євангелія
Про що Євангеліє?Говорячи про релігійність фарисеїв, Христос нагадує їм про найважливіше в Законі: суд, милосердя і вірність. Саме милосердя та вірність ще пророк Осія вважав основою стосунків людини з Богом.
Біблійне милосердя — це готовність дати іншому більше, ніж він заслужив, зробити більше, ніж вимагають закон чи обов'язок. Саме на таке милосердя міг сподіватися Ізраїль, який неодноразово порушував Завіт із Богом. Народ не заслужив нового шансу, але міг отримати його завдяки Божій любові та вірності.
Не менш важливою є вірність — вірність Бога Своєму Завіту і вірність людини Богові. Вона не будується на розрахунку: справжні стосунки з Господом неможливо звести до питання, хто кому і скільки винен.
А «суд», про який говорить Христос, означає здатність розрізняти добро і зло, бачити, що відповідає Божій волі, а що суперечить їй. Релігійний формалізм легко спотворює це: замість того щоб засуджувати гріх, людина починає засуджувати самого грішника.
Царство Боже неможливо заслужити точним виконанням правил. Воно завжди залишається Божим даром — незрівнянно більшим за все, на що ми могли б претендувати.
Сучасний сайт для вашої парафії. Готова платформа з церковним дизайном, розкладом богослужінь, новинами, календарем, записками та іншими потрібними сервісами.
Слово дня — Щоденне читання Біблії Вівторок, 19 серпня 2025
Святці: Мч. Андрія Стратилата і з ним 2593 мучеників Апостол: 2 Кор. 2:14-3:3 · Євангеліє: Матфея 23:23-28 Піст: Немає посту
АПОСТОЛпро живий лист Христовий2 Кор. 2:14-3:3
Браття, дяка Богові, Який завжди долучає нас до тріумфу Христа, і пахощі пізнання про Себе розповсюджує через нас у всякому місці. Бо ми Христові пахощі Богові серед тих, хто спасається, і тих, хто гине. Для одних — запах смертоносний на смерть, а для інших — запах животворний на життя. І хто здатний до цього? Бо ми, на відміну від інших, не приторговуємо словом Божим, але проповідуємо щиро, як від Бога, перед Богом, у Христі.
Невже нам знову знайомитися з вами? Чи потребуємо, як дехто, рекомендаційних листів до вас або від вас? Ви — наше послання, написане у серцях наших, яке пізнаю́ть і читають усі люди. Ви самі показуєте, що завдяки нашому служінню ви — послання, написане Христом, не чорнилом, але Духом Бога Живого, і не на скрижалях з каменю, але на скрижалях з плоті — у серці.
КОМЕНТАРдо Апостола
Апостол Павло говорить про християнське служіння як про свідчення, через яке Бог відкриває Себе світові. Він використовує яскравий образ пахощів: через тих, хто належить Христові, має поширюватися «пахощі пізнання» Бога. Йдеться не стільки про слова, скільки про саме життя людини, у якому інші можуть побачити дію Христову.
Саме тому Павло підкреслює, що він не торгує словом Божим і не використовує проповідь заради власної вигоди. Справжнє служіння народжується з щирості перед Богом і звершується перед Його лицем.
Далі апостол називає самих коринфських християн своїм рекомендаційним листом. Йому не потрібні зовнішні докази успішності служіння: зміна людських сердець є найкращим свідченням. Вони — «лист Христовий», написаний не чорнилом, а Духом Бога Живого, не на кам'яних таблицях, а на людських серцях.
Ці слова стосуються кожного християнина. Наше життя також стає листом, який читають інші. І головне питання полягає в тому, чи можуть вони, дивлячись на нас, побачити Христа.
ЄВАНГЕЛІЄпро суд, милосердя і вірністьМатфея 23:23-28
С казав Господь іудеям, які прийшли до Нього: «Горе вам, книжники й фарисеї, лицеміри, що даєте десятину з м’яти, кропу і кмину, а знехтували більш важливе в законі: правосуддя, милість і віру; це належало робити, і тим не нехтувати. Вожді сліпі, що відціджуєте комара, а верблюда поглинаєте!
Горе вам, книжники й фарисеї, лицеміри, що очищаєте зовнішнє чаші й блюда, тоді як усередині вони сповнені здирства й неправди. Фарисею сліпий! Очисть спершу внутрішнє чаші й блюда, щоб була й зовнішність їх чистою.
Горе вам, книжники й фарисеї, лицеміри, що уподібнюєтесь побіленим гробницям, які зовні здаються гарними, всередині ж повні кісток мертвих і всілякої нечистоти; так і ви зовні здаєтесь людям праведними, всередині ж повні лицемірства й беззаконня».
КОМЕНТАРдо Євангелія
Говорячи про релігійність фарисеїв, Христос нагадує їм про найважливіше в Законі: суд, милосердя і вірність. Саме милосердя та вірність ще пророк Осія вважав основою стосунків людини з Богом.
Біблійне милосердя — це готовність дати іншому більше, ніж він заслужив, зробити більше, ніж вимагають закон чи обов'язок. Саме на таке милосердя міг сподіватися Ізраїль, який неодноразово порушував Завіт із Богом. Народ не заслужив нового шансу, але міг отримати його завдяки Божій любові та вірності.
Не менш важливою є вірність — вірність Бога Своєму Завіту і вірність людини Богові. Вона не будується на розрахунку: справжні стосунки з Господом неможливо звести до питання, хто кому і скільки винен.
А «суд», про який говорить Христос, означає здатність розрізняти добро і зло, бачити, що відповідає Божій волі, а що суперечить їй. Релігійний формалізм легко спотворює це: замість того щоб засуджувати гріх, людина починає засуджувати самого грішника.
Царство Боже неможливо заслужити точним виконанням правил. Воно завжди залишається Божим даром — незрівнянно більшим за все, на що ми могли б претендувати.
